«Це не той зелений!» – каже жінка, а ви не розумієте, що вона має на увазі, адже плаття точно зелене.

Ні, шановні чоловіки, для вас це зелений, і то зелений, а ото – ну трохи наче темніший, але теж зелений. Повірте, справа не в жіночих примхах, а в тому, що жінки краще за чоловіків розрізняють кольори!!

Розрізняти кольори нам допомагають спеціальні клітини на сітківці ока. Одні реагують на червоне світло, другі на зелене і третій вид на синє. Але іноді жінки мають більше різновидів клітин, і тоді розрізняють у рази більше відтінків ніж чоловіки .

Між цими крайнощами десь і ховається «нормальний зір», але зазвичай різні люди бачать колір по-різному. І саме тому ви ніколи не зможете описати словами, який саме відтінок дизайнер має використати для вашого буклету. Проблема ускладнюється тим, що і монітори, і офсетний друк лиш імітують колір, а не відтворюють фізично, тому сприйняття зеленого яблука і зображення того самого яблука на моніторі буде радикально різнитися для кожної людини. Додайте до цього різні матеріали для фарби, і різні технології виробництва моніторів. А ще різні алгоритми, за якими будується ця імітація. Складно? Так.

Колір – це складно, не даремно ним займаються наукові заклади та провідні компанії. Розповісти у двох словах про нього неможливо. Тож ми продовжимо цю рубрику. А в цьому дописі ми хотіли сказати одне: якщо колір друкованої продукції для вас відіграє ключову роль, знайдіть зразок цього кольору і зробіть пробний друк.

Цікаво?  Йдемо далі)

Ми з’ясували, що колір на папері є імітацією. Як же це робиться?

Сонце випромінює різні хвилі, які складають, умовно кажучи, біле світло – так його сприймає наш зір. Якщо на листочок дерева падає таке світло, то червону та синю частину цей листочок «з’їдає», а от зелену відбиває. І ця зелена хвиля потрапляє нам в око. Тому ми бачимо саме зелений колір листочка. Так-так, дерева споживають не зелене світло, а якраз навпаки. Натомість червоне яблуко відбиває червону частину сонячного спектру, а інші поглинає.

Саме так діють і фарби на папері – зелена відбиває зелену частину спектра, синя – синю, червона – червону. А чорна? А чорна нічого не видбиває. Чорна пляма «з’їдає» все світло. Звісно, що білий папір відбиває рівномірно весь спектр. Саме тому він білий. Однак тут треба зауважити, що відбити колір для фарби вкрай непросто. І що більш синім є промінь, то важче відбити. Ось чому ви ніколи не бачите справді синє небо у туристичному буклеті – фарба просто нездатна відбити ніжні сині хвилі. Так само і з кольором весняної зелені або шаленого червоного, який дарують нам свіжі троянди. Фарба поглинає ці кольори, як би нам прикро не було.

А як же на папері з’являються відтінки? Завдяки крихітним кольоровим точкам – дрібним плямкам фарби на папері. Чотири кольори – пурпурний, циановий, жовтий та чорний (CMYK ) і створюють все різнобарв’я офсетного друку . Здалеку око не розрізняє цих крихітних плямок, тому, якщо простір заповнити сумішшю пурпурних та жовтих точок, око побачить червоний. Що більше фарби – то більш насичений колір, але й більше променів «з’їдає» ця фарба. Тому офсетна поліграфія не може бути одночасно насиченою і світлою. Це можна досягти лише дизайнерською майстерністю, зігравши на контрасті.

Чому Pantone?

А ви знаєте що ваш фірмовий колір можуть не надрукувати, як би не намагався друкар. А ще, що будь-яка помилка під час розрахунку щільності плямок фарби, або помилка при нанесенні фарби, або навіть вологість паперу можуть спотворити колір. Саме для того, щоб цього не відбувалося, існують фарби Pantone. Вони виготовляються спеціальним чином так, щоб молекули, з яких вони складаються, відбивали певну частину спектру. Такі фарби завжди відбивають однакові хвилі, тобто мають стабільний колір.

Висновок:

Якщо ви хочете, щоб ваш фірмовий колір був завжди однаковий, обирайте його з палітри Pantone і друкуйте продукцію цією фарбою. Якщо ж бажаєте, щоб логотип можна було відобразити різними способами, обирайте для нього колір, який може відтворити технологія офсетного друку СМУК.